Біблійні принципи відношення дітей до батьків

В сучасному українському суспільстві все більше і більше говорять про проблему взаємо ідношення між батьками та дітьми. „Ми втрачаємо своїх дітей!” – це одне із гасел сьогодення. Зрозуміло, що ми живемо в період, коли втрачаються загальнолюдські та християнські цінності. Аргументуючи дану ситуацію Біблією,можна сказати словами апостола Павла: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді… батькам неслухняні…» 1-Тим. 4.1-2.

За свідченням старших людей , коли вони апелюють до свого дитинства, таких ганебних взаємин між батьками і дітьми не було. Один чоловік сказав: « Я ніколи собі не дозволяв говорити з батьком так як сьогодні розмовляє зі мною мій син». І насправді проблема батьків і дітей існувала завжди, як про це говорить в своєму романі Тургенев «Батьки і діти», але сьогоднішня ситуація стала бичем суспільства і багато батьків і дітей страждають від таких стосунків
Чому сучасні родини опинилися в такій ситуації і які чинники сьогодні сприяють дестабілізації відношень між батьками та дітьми? Чи існують шляхи виходу з даної ситуації? І якщо існують, то де їх шукати? Як сьогодні можна виправити дану ситуацію?.
Що призвело до зазначених взаємин , які ми маємо у відношеннях між батьками і дітьми
Звичайно сам факт гріхопадіння є причиною неправильного ставлення дітей до батьків і батьків до дітей. Але крім цього можна виділити декілька інших чинників які сьогодні сприяють негативним взаєминам дітей та батьків.
Система освіти.
Коли сьогодні говорять про систему освіти в Україні, то констатують недостатньо виховання правильного ставлення дітей до батьків. З 1500 годин в рік тільки 15 годин приділяється відношенням у сім’ї. І це тільки на виховних годинах та факультативних заняттях. В старших класах приділяється і того менше годин щодо приділяється зазначеної проблеми. Дітей швидше навчать як звертатися в спеціальні служби по психологічну та юридичну допомогу, як консультуватися із психологом у випадку коли сталася ситуація про яку з батьками не поговориш. Ще один парадокс системи освіти:. в класах де навчаються підлітки, які особливо потребують в цей період спілкування з батьками, їх навчають як, готуватися до статевого життя, як користуватися контрацептивами тощо.
Звичайно сьогодні ми маємо певні зрушення в цьому плані через впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів предметів духовно-морального спрямування , зокрема курсу «Основи християнської етики». Хоча в деяких регіонах України впровадження даного предмету проходить дуже повільно. Батькам потрібно сприяти тому, щоб в школах викладався подібний предмет, через який в дітях будуть виховуватися цінності побудовані на Біблії, що в свою чергу буде формувати правильне ставлення дітей до батьків і останні знову стануть авторитетом для перших.
Засоби масової інформації.
Якщо проаналізувати зміст інформації , що подається ЗМІ як через друковані джерела так і масмедія, то можна побачити , що через них пропагується неповажливе ставлення дітей до батьків. Випускаються спеціальні молодіжні журнали в яких діти обговорюють вчинки своїх батьків. Знімаються теле серіали та художні фільми де пропагується неслухняність батькам, розрив відносин з нами,, неприязнь і т.ін. Через ЗМІ проходить в деякій мірі руйнація сімейних цінностей та шанобливого ставлення до батьків.
Можливості, які мають сьогодні діти.
Згадуючи своє дитинство і свої можливості та порівнюючи із можливостями своїх дітей сьогодні можна сказати, що контраст дуже великий. Не говорячи вже про мене і моїх батьків. Те що я мав - мої батьки навіть про це не мріяли. Наведу невеликий приклад: я в три роки, а зараз стільки моїй старшій донці, навіть не знав що існує мобільний телефон, більше того такого слова не існувало по відношенню до телефону. А вона знає, що таке мобільний телефон, як відповісти на дзвінок, навіть може набрати номер з телефонної книги (звичайно вона не розуміє ще кому потрібно дзвонити). Можливості які сьогодні мають діти та умови, які створили їм батьки віддалили їх одне від одного. Діти сьогодні віддають перевагу комп’ютеру та Інтернету ніж спілкуванню з батьками. Діти вже не просять батьків допомогти їм з домашнім завданням, а звертаються зі своїми труднощами до пошукових систем Інтернету. На жаль технічний прогрес не сприяє зближенню людей, зокрема дітей та батьків.
Заробітчани.
Ще слід зазначити один чинник, який привносить руйнування відносин між дітьми та батьками. Це проблема заробітчан. З появою можливості виїхати за кордон на заробітки багато українців зробили це, але багато людей там і залишилися. Проте їхні діти залишилися в Україні. Дехто з них виховувалися тільки мамою, або навіть татом, це в кращому випадку. Але бувало і гірше, коли діти залишалися на виховання дідуся чи бабусі, а інколи і на самовиховання. З одного боку ці діти були забезпечені економічно ні в чому не мали потреби, але з іншого –їм бракувало спілкування, емоційного розвантаження. Вони залишалися один на один з вирішенням питань, в яких були не компетентні.
Якось дивився одну телепередачу і запам’ятав свідчення молодої дівчини яка захотіла залишитися інкогніто, бо була донькою батьків - заробітчан. Вона говорила, що втратила зв'язок зі своїми батьками і вони стали для неї чужі. Стверджувала що ніколи не покине своїх дітей заради заробітків. Здавалося що потрібно цим дітям? Їм потрібна батьківська любов і увага. Але потрібно…!
Подібні ситуації, з різними особливостями, є не тільки в Україні, але і в інших країнах . Наприклад в США так само батьки не бачать своїх дітей через зайнятість чи працю від зорі до зорі. І все це робиться заради дітей, але саме це руйнує взаємовідносини між дітьми та батьками.
Напривеликий жаль факт неправильних взаємовідносин між дітьми та батьками спостерігається і серед євангельських християнах. Маємо з вами тільки один вихід з цієї ситуації що склалася - повернення до біблійних принципів відношення дітей до батьків , і маємо це робити сьогодні через Церкву, впроваджуючи біблійні цінності в життя.
Біблія залишається незмінною і її вимого її так само. Бог залишивши Своє слово для людини, хоче щоб вона його практикувала в своєму житті. Отже принципи Біблії, які ставляться перед дітьми у їх відношеннях іх до батьків, це принципи які потрібні не тільки дітям до 18 років але й тим у яких за плечима 50 а можливо і більше літ.
Діти будьте слухняні.
„Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!” (Еф.6:1)
„Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!” (Кол.3:20)
Слухняність - це послух батькам. Коли дивитися в тлумачний словник, слово послух означає «слухняне виконання чиїх-небудь наказів, розпоряджень, побажань, підкорення чиїйсь волі, покора. Коли говорити про послух, то він відноситься до вчинків. Слово „діти”, яке використовується в даних текстах не говорить тільки про малолітніх дітей, а дітей взагалі. Бути слухняним буквально означає «вислуховувати», уважно слухати та позитивно реагувати на почуте. Діти повинні підкорятися словам та авторитету батьків. Послух дітей батькам відображає послух їх Господу. Більше того, коли дивитися на текст у послані до Колосян Павло говоритить, що послух дітей приємний для Господа. Ми завжди хочемо робити приємні речі для Бога, а починаймо з послуху нашим батькам. Ще одна причина послуху батькам : «бо це справедливе». Ця справедливість не базується на психологічних дослідженнях, або на якомусь іншому людському дослідження чи теорії, але на Божому визначенні справедливості. Божа постанова робить дану вимогу справедливою, і інакше бути не може.
Шанувати батька та матір
„ Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею”, (Еф.6:2); Бо Бог заповів: „Шануй батька та матір”, (Матв.15:4)
Шанувати – відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, поважання, виявляти турботу, дбати про кого-небудь; піклуватися, доглядати; ставитися з особливою повагою, ніжністю, виявляючи турботу та піклування.(тлумачний словник автор, видавництво, рік, сторінка)
Якщо послух відноситься до поступків, то пошанування - до поведінки. Хоча чоловік та жінка, які вступили в шлюб, вже більше не знаходяться під авторитетом своїх батьків, але особлива повага та турбота про стареньких продовжується до кінця їхнього життя. Це слово як у формі дієслова так і в формі іменника часто використовується для виявлення благоговіння перед Богом Отцем та Ісусом Христом, поваги і возвеличення Їх. Ця заповідь дана Богом для захисту батьків у похилому віці. Бо вже навіть в часи земного служіння Ісуса Христа були люди які порушували дану заповідь, обходили її, не виконували через „корван”.
„І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання. Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,…(Мар.7:9-11)
Слово корван означає «відданий Богові». Це відноситься до любого дару чи пожертви грошей або майна, які людина поклялася посвятити тільки Богові. В результаті такої посвяти гроші чи майно могли бути використані тільки в святих цілях.
Таким чином вони порушували Слово Боже залишаючи Його авторитету та відміняючи. Передання в даному випадку дозволяло кожному назвати всю свою власність словом «корван». Якщо б син роздратувався на своїх батьків, він міг назвати свої гроші та майно словом «корван». Оскільки писання вчить що клятва яка дана Богу не може бути порушена, його власність не могла бути використана в інших цілях, крім служіння Богу, и не могла бути фінансовим джерелом допомоги батькам. Але Ісус визнав негідним таку постанову, яка напряму порушувала Боже Слово.
Колиб сьогодні насправді ми шанували своїх батьків, ми б не мали будинків пристарілих, різних служб які опікуються старими людьми. Отже Бог вимагає сьогодні від дітей щоб вони шанували своїх батьків.
Не злослов батьків
… та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.(Матв.15:4); І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.(Вих.21:17)
Досліджуючи дану тему я зробив близько 20 дзвінків молодим людям, підліткам та своїм друзям. В них я довідався про спеціальну лексику, яку використовують сьогодні діти для своїх батьків. Епітети які заміняють слова тато і мама. Мені продиктували більше 30 таких слів: предки, антиквари, динозаври, старий стара це найкращі з цих епітетів не говорячи вже про в’язничний жаргон. Відповідно так як ми називаємо своїх батьків так до них ми і ставимося.
Так само, коли сьогодні ми називаємо батьків відсталими, недалекими, це також зло річчя на батьків. Так можливо сьогодні не всі батьки знають сучасні новітні технології, якими користуються їхні діти, але вони знають життя.
Ще про одну річ хотів би сказати, а саме коли діти злословлять батьків в їх присутності, а ті цього навіть не розуміють. Подібна ситуація має місце в США серед емігрантів з колишнього СРСР. Діти швидше вивчили мову ніж їх батьки, іІ зустрівшись з своїми друзями можуть в присутності батьків говорити про них зле англійською мовою. При цьому останні навіть цього не підозрюють.
Отже Біблія в даному принципі дуже радикальна: хто робить таке, хай смертю помре. І це сказав сам Ісус Христос.
Роби так щоб батьки могли говорити
„Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто”. (Пр.27:11)
Чи задавали ви собі коли-небудь запитання: „Чи моя поведінка дозволяє моїм батькам говорити, давати настанови, докоряти іншим. Чи сьогодні, коли наші батьки починають щось говорити, їм відразу вказують на нашу поведінку говорячи: «Подивися на своїх дітей». Чи наша поведінка не засмучує наших батьків. Соломон звертається до свого сина і говорить: «сину мій потіш серце моє». Чи тішимо ми сьогодні серця наших батьків своїми вчинками, мовою, поведінкою, чи сьогодні серце батьків у тривозі, засмучене. Можливо через своїх дітей батьки отримують багато докорів, не можуть виконувати певного служіння в церкві. Діти так само повинні подумати над тим, наскільки вони сприяють діяльності та служінню своїх батьків в суспільстві та церкві. Отож будьмо мудрими та потішаймо серця своїх батьків.
Як залишитися вірним даним принципам і як використовувати їх на практиці в цьому жорстокому світі, де руйнуються родинні ціності і непопулярно виконувати біблійні принципи по відношенню до своїх батьків. Біблія не залишає нас без відповіді.
Коли ми читаємо характеристику людей останнього часу в Другому посланні Тимофію 3.1-5. Апостол Павло дає рекомендацію: «Відвертайся від таких» . Не потрібно мати нічого спільного з людьми, які мають погану характеристику і негативне ставлення до своїх батьків. Інколи ми можливо нічого не говоримо поганого про наших батьків, але присутність серед людей які це роблять робить і нас співучасником їхньої діяльності. Крім того пам’ятаймо: « Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!» (1Кор.15:33)
Бог дає обітницю тим хто дотримується даних принципів:
„ Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!” (Еф.6:2,3)
Бог через Свої обітниці заохочує нас до виконання даних заповідей. Дві речі які ми з вами знаходимо в даній обітниці:
а) „Добре велося тобі”. Люди шукають і вірять в різні забобони, виконують різні ритуали щоб їм добре велося. Бог каже, що добре вести буде людині, яка буде дотримувати Божих правил по відношенню до своїх батьків.
б) „Будеш довголітнім”. Ні я, ні хто інший не може пообіцяти більше років ніж обіцяє Господь у Своєму Слові. „Сімдесят, а при силах вісімдесят”, - як каже Мойсей. Але якими будуть ці дні? Чи будуть вони наповнені змістом? Коли ми дотримуємося Божих принципів по відношенню до наших батьків кожен рік нашого життя стає наповнений змістом, радістю та добрими плодами .
Отже, якщо хочемо робити приємне для нашого Господа, починаймо практикувати у власному житті Божі принципи які записані в Біблії по відношенню до наших батьків.
Володимир Кондор