Що Біблія каже про Господню Вечерю?
Новоприбулий пастор з України вперше був на Господній Вечері в США. Він був сильно вражений тим фактом, що для цього акту замість чаші були чашечки. Його реакція була моментальна - не приймати участі. При першій нагоді за кафедрою він назвав цю практику "єретизм".
Інший випадок: Сестра з новоприбулих була обурена, що в її церкві на Господній Вечері замість вина вживали виноградний сік. Вона ходила до іншої церкви на Господню Вечерю. Конфлікт поширився настільки, що церква розділилася.
Ці й інші деталі відносно Господньої Вечері можуть стати причиною великих непорозумінь. Замість того, щоб цей святий акт служив зближенням віруючих з Богом і Його дітьми, через крайності може служити болем і розділенням.
Серед різних християнських віровизнань існують різні твердження про Господню Вечерю й по різному її виконують. Як уже було згадано вище, і між баптистами є різноманітні інтерпретації й тлумачення.
Господня Вечеря є заповіддю нашого Господа Ісуса Христа: "Це робіть на спомин про Мене" (1 Кор.11:24; Мт.26:26). На жаль, із Господньої Вечері люди зробили багато чого, тільки не те, чим вона справді є згідно Святого Писання. Ось ми попробуємо розглянути її згідно з даними, які ми знаходимо у Слові Божому.
Яке значення має Господня Вечеря?
Господня Вечеря має важливе, глибоке й багатозначне, цікаве значення. Згадаємо деякі факти відносно цього акту:
1. Господня Вечеря є символічним актом спомину смерти Ісуса Христа "Робіть це на спомин про Мене" - заповів Христос (1 Кор.11:24). Хліб символічно репрезентує розп'яте тіло Христа, а винагродний плід - пролиту Його кров. Хліб і виноградний плід не перетворюються в дійсне тіло й кров Ісуса під час цього акту. Вони й далі залишаються бути хлібом і виноградним плодом. Господня Вечеря є актом спомину, а не повторним актом розп'яття Христа. "Так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб "понести гріхи багатьох" (Євр.9:28).
2. Господня Вечеря є актом послуху. Христос заповів: "Це робіть на спомин про Мене". Коли члени церкви приймають хліб і виноградний плід, вони виконують заповідь Христову. "Таж послух ліпший від жертви" (1 Сам.15:22). Христос сказав: "Ви друзі Мої. якщо чините все, що Я вам заповідую" (Ів. 15:14). Виконування Господніх заповідей приносить нам благословення, зокрема - заповідь Господньої Вечері.
3. Господня Вечеря є актом звіщення смерті Ісуса Христа: "Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде" (1 Кор. 11:26). Aп. Павло додає: "А ми проповідуємо Христа розп'ятого" (1 Кор.1:23). Голгофський хрест є мовби віссю, довкола якої обертаються всі Божі плани. З Христа розп'ятого стікає Божа ласка, яка спасає всіх людей, даючи їм прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Смерть Христова - найбільша подія в історії світу. Обов'язком спасених є звіщати людям про надзвичайну подію.
4. Господня Вечеря є актом визнання спасаючої крови Ісуса Христа: "кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха" (1 Ів.1:7). В наш час деякі проповідники проповідують безкровну "євангелію", мовляв кров не притягає, а відхиляє людей. Така "євангелія" не придатна на ніщо, бо "без пролиття крові немає відпущення" (Євр.9:22). Не кров Ісуса є страшною, а страшними є наші гріхи, які можуть бути змиті тільки кров'ю Христа.
5. Господня Вечеря є актом спільности з Христом та з віруючими. Всі ми є спільниками однієї крові та тіла й учасниками благословень, які стікають із Голгофського хреста. Вечеря Господня - це особливий час близькості з розп'ятим Христом, коли можемо прославити Його й подякувати Йому за те, що Він зайняв наше місце на хресті.
6. Господня Вечеря є актом єдності спасених. "Тому що один хліб, тіло одне - нас багато, бо ми всі спільники хліба одного" (1 Кор.10:17). Це особливий час, щоб усунути всі перешкоди для спільності й єдності з Христом та з нашими братами і сестрами. Христос молився про єдність віруючих. Під час Господньої Вечері можемо забути про всі наші різні погляди й довкола Христа зблизитися одні з одних.
7. Господня Вечеря є актом випробовування самих себе: "Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є" (1 Кор.11:28). "Випробовуйте самих, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими ви мали б бути" (2 Кор. 13:5). Немає кращої можливости, щоб себе випробувати, як під час Господньої Вечері.
8. Господня Вечеря є актом подяки: "Узявши ж хліб, і вчинивши подяку, поламав і дав їм" (Лк.22:19). Коли Ісус подяку вчинив під час Господньої Вечері, то тим більше ми маємо дякувати. Якби Ісус не вмер на хресті за нас, то ми не Мали б жодного шансу на спасіння. Господня Вечеря має бути для нас особливим Святом Подяки Господеві за Його любов і благодать.
9. Господня Вечеря є актом звіщення про другий прихід Христа: "Бо кожного разу, коли будете їсти цей хліб та чашу цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде" (1 Кор.11:26). Колись у Царстві Христа разом із Ним будемо пити виноградний плід (Мат.26:29).
Як Христос є присутній у Господній Вечері? Як уже було згадано, багато людей вірять, що під час Господньої Вечері, хліб стає дійсно тілом Ісуса, а виноградний сік - Його кров'ю, спираючись на словах Христа: "Прийміть, споживайте, це - тіло Моє" (Мт.26:26). Таке твердження в богослів'ї відоме під словом "транссубстанціація". Дійсність є та, що в найсвятіший момент Господньої Вечері, хліб лишається хлібом, а виноградний сік - виноградним соком. Ми віримо, що Ісус Христос є присутній у цих святинях в духовному значенні, подібно як Він перебуває між Своїми на богослуженнях: "Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, - там Я серед них" (Мт.18:20).
Слова Христові: "Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, - той має вічне життя" (Ів.6:54), пастор Іван Барчук пояснює так: "Їсти тіло Христа та пити Його кров, означає, що ми так з'єднуємось із Христом, що стаємо немов одне з Ним, починаємо жити Його життям (Гал.2:20), маємо Його духовну й тілесну сутність, так що ми в Ньому перебуваємо, а Він у нас". Отже вищеподані слова не відносяться до Господньої Вечері, а до наших взаємовідносин із Христом.
Чаша, чи чашечки? На вечері, коли Христос установив Господню Вечерю, був один хліб і одна чаша. Наскільки ми знаємо, на тій Вечері було тринадцять осіб. Тут немає місця на запитання про хліби і чаші (у множині). Постає питання відносно Дня П'ятдесятниці, коли навернулися й прийняли хрещення три тисячі осіб. Чи звершували вони Господню Вечерю після хрещення?
Якщо так, - скільки було б треба хлібів і чаш для такої кількости людей? Я мав приємність бути на Господній Вечері в американській церкві, яка має понад двадцять тисяч членів. Мені було цікаво побачити, скільки часу забере акт Господньої Вечері. Відповідь - приблизно 15 хвилин. Уявіть собі, скільки часу забрало б для такої кількости людей, коли б була тільки одна чаша? Також побував на актах Господньої Вечері в Україні. В одній із церков було прибизно тисячі людей на богослуженні. Було сім чаш. Не одна, а сім. Не однина, а множина. Коли множина - вже переступлено принцип однієї чаші. Якщо можна сім, можна тисячу, можна двадцять тисяч. Ще одна думка: Коли Христос встановив Господню Вечерю, була тільки одна чаша на весь світ. В наші дні є сотні тисяч церков у світі. Коли кожна з них мала б по одній чаші, то це було б сотні тисяч чаш.
Деякі використовують аргумент гігієни відносно участі з однієї чаші, що таким способом можна передати хвороби іншим. Опоненти зараз скажуть: "Треба мати віру й нічого не станеться". Одна справа – мати віру, а друга справа – гратися з Божими справами. Я можу казати, що маю віру, проте було б цілком немудрим пхати мою руку в огонь. Бувши чутливими до таких різних тлумачень, деякі з наших церков у США під час Господньої Вечері паралельно дають віруючим вибір: чашу чи чашечку.
Вино чи виноградний плід? Вино - це виноградний сік ферментований, має в собі певний процент алкоголю. Ферментація, розчина переважно в Біблії мають негативне символічне значення. Наприклад, Христос перестеріг людей від "фарисейської й садукейської розчини". На мою думку, виноградний плід краще символічно репрезентує святу, чисту, невинну кров Ісуса Христа, ніж вино.
Другий важливий аргумент: ми забороняємо віруючим вживати вино, кажучи, що алкогольні напитки є причиною лиха й горя на світі. Так виходить, що під час Господньої Вечері вино - велика святиня, а вдома - велике зло. Суперечність! В одній церкві, де членами були навернені бувші п'яниці, вони підійшли до пастора з проханням вживати виноградний сік, а не вино, кажучи: "Коли ми занюхаємо запах вина, то перед нами стає образ корчми". Церква рішила вживати виноградний сік.
Чи неохрещені можуть приймати участь у Господній Вечері? Біблія прямо нічого не каже стосовно цього питання. Однак усі згадки в Новому Заповіті про цей акт кажуть, що в ньому приймали участь віруючі, які прийняли святе за вірою хрещення. Факт, що людина має себе випробовувати перед тим, як приймати участь у цьому акті, породжує питання: Чи неохрещений є гідний приймати участь у Господній Вечері? Відповідаємо питанням: Чому він або вона досі не прийняли хрещення? Якщо є перешкоди, щоб прийняти хрещення, то це само собою каже, що така особа не може приймати участі в Господній Вечері, - Господня Вечеря має бути врочистим, святковим, величним, радісним і торжественним актом для дітей Божих. Нехай ці малі деталі не зіпсують духовної атмосфери церкви. Крайності, як з одного, так і з другого боку є шкідливі для діла Божого. "Досліджуйте усе, тримайтеся доброго" (1 Сол.5:21).
Д-р. Іван Ковальчук