Перейти к содержимому

Поезія Євстафія Дідуха

Євстафій Дідух народився в Україні, в селі Пісків Костопільського р-ну Рівненської обл., 10-го листопада 1942 року. З молодих років писав вірші, переважно російською мовою. Після служби в армії прийняв водне хрещення і став членом Костопільської Церкви ЄХБ. В 1965 році одружився із сестрою по вірі Ганною Кошель. В Костополі в них народилося троє дітей. В 1981 році сім`я виїхала до Естонії, а вже звідти — до Америки. В Америці вони приєдналися до Української Церкви в м. Філадельфія. Тут Євстафій Дідух почав писати багато віршів українською мовою, які були видані окремою книгою під назвою «Пливуть роки».
Нижче подаємо найновішу поезію Євстафія Дідуха, яка появилася на світ після видання книги.

ПОЧЕРК ДИВНОЇ ЛЮБОВІ

Пригадаймо, як вінок терновий
Спасові на голову наклали,
Із насмішкою тростиною Христові
Без жалю у голову вдаряли!

Не впізнать було, що то людина
Обезображений з лиця Ісус,
І святої крові бриз гали краплини
Де ступав Він, по землі то там, то тут,

То був почерк дивної любові
За гріхи людей Христа Ісуса,
Письмена Його в пречистій крові
Із Голгофи тисячі років вже ллються.

Із хреста струмки криваві
В світ течуть рікою друже,
Почерк це Христа в святій любові
Звершений за твою і мою душу.

Записав так нас Христос в любові
На долонях цв`яхом римським,
В муках нам спасіння приготовив
У Небеснім Царстві повік - вічнім!

Й на ногах глибокі, страшні рани
Теж Христос Спаситель має,
Це за гріх наш били цв`яхи
В ноги Йому воїни, римляни.

На кінець пробили списом бока
Так збулось Святе Писання,
І пророче Слово виконалось
Боже Про Ісусові тяжкі страждання.

Виконалась воля Божа дивна
Для спасіння грішників у світі,
Через жертву Христа Сина
Оправдалися з гріхів Господні діти!
Флорида, 8-го жовтня 2009р. Є. Дідух.

 

СМЕРТЬ ПЕРЕМОЖЕНА

Смерть є навіки Христом переможена
Господь наш Ісус, у славі воскрес,
Воскресінням Його були люди стривожені
Ще й сьогодні говорять;- немає чудес.

Та Владика наш Цар і Господь
Боровся і смертю Він смерть подолав,
За людей на хресті проливав Ісус кров,
Вмер, але третього дня, Він із гробу устав.

І сьогодні життя у Його воскресінні
Знаходить по вірі усяка людина,
Христового тіла нема вже в могилі,
Дивно Бог воскресив Свого Сина.

І Духом Святим доказав Господь Сам,
Що народи земнії воскреснути мусять,
А вірні з Ісусом на небі у славі Отця
Навіки щасливо жить радісно будуть.

А ті, хто невір`ям зневажили Бога
У певну годину воскреснуть на суд,
Із жалю їх серце огорне велика тривога,
І страшнії муки пекельні навіки приймуть.

Ми ж віримо в дивне Христа воскресіння
Бо Слово Господнє нам певно твердить,
Що нас не здолає темрява могильна,
Ми будемо в славі небесній навіки там жить!

 

МИЛІСТЬ БОЖА

Милість чудовая Божа
І Велика незмінна любов,
За світ весь дорожча
Христова пролитая кров!;

Ціна незмірима повіки
Заплачена Ним назавжди;
І в небо дорога відкрита
В Спасителі нашим Христі!

Лиш в Ньому спасіння
Любові свята повнота,
Воскрес Він із тління
І вічне дарує життя!

 

ЩОДЕННО В МОЛИТВІ ДО НЕБА

Ходжу перед Богом небесним
По землі цій, що Він сотворив,
В молитві до Нього, я кличу щоденно
Складаю подяку, за шлях цей земний.

Він знає мене і провадить
Шляхом і тернистим й вузьким
Ніколи мене Він не зрадить
Зі мною Він завжди є Духом Святим.

Хоч є перешкоди в дорозі,
Ще поки до неба прийду,
Та Бог мій завжди допоможе
Земну подолати невдачу,- біду.

І так я щоденно в молитві до неба
Свій зір піднімаю завжди,
Господь мій всі знає потреби
Підійме в знемозі, коли упаду.

І легка дорога для мене здається,
Коли я в молитві звертаюся знов,
Бо знаю, коли це життя перерветься,
То буду з Ісусом,- бо Він є любов.

Я вірю, та зустріч з Ісусом настане,
Хоч я і не знаю ні часу, ні дня,
Христос мене прийме до раю,
Де буде щасливе і вічне життя!


ЧИ ЦЕ БУВ ТИ?

Хтось допомоги руку дав
Ближньому в горі і біді,
Слова ласкаві хтось сказав,
Нещасному в його житті.

Чи це був ти? Чи це був ти?
Хтось дні даремно проживав
Без праці Господу у марноті,
І ласку Божу все вживав

Для свого блага у житті.
Чи це був ти? Чи це був ти?
Хтось ласкаво звіщав Ім`я Ісуса
Серед невір’я й темноти,

І волі Божій був послушний
На боротьбу з гріхом любив іти
Чи це був ти? Чи це був ти?
Хтось все своє життя віддав


Без нарікання хрест нести,
Свою надію на Ісуса покладав
Аби Небесне Царство досягти.
Чи це був ти? Чи це був ти?
7.11. 12 р.

СОНЦЕ НА ЗАХІД СХИЛИЛОСЬ

Сонце на захід схилилось
День добігає свого вже кінця,
Морок ночі у світі наблизивсь
Щоб покорити людськії серця

І тим відвернути від правди,
Від вічного Божого Слова живого,
На широку дорогу направить
До всього, нечистого,- злого

О, скільки того беззаконня
Вже діється в світі сьогодні,
Люд не вклоняється Богу святому
Йде по широкий дорозі в безодню.

А нам заповів Сам Спаситель;
Коли це збуватись у світі почне,
То голови в верх підніміте
Ось визволення ваше вже йде.

Тримаймося ж браття і сестри,
Хоч морок невір`я у світі пливе,
А ми у темряві як світло для світу,
Несімо євангельське слово живе.

Хоч грізно бушують у світі
Гріховнії хвилі темряви і зла,
Але ми із вами є Божії діти,
І нас підкріпляє всіх віра жива

Коли ми до Господа звернемо очі
Він Духом Святим підкріпить,
І нас не здолає ця темрява ночі,
Бо з нами Ісус є Спаситель живий.

Хоч сонце на захід схилилось,
Хоч темрява всюди царить,
Молімося Богу, і дасть більше сили
Нам вірно долину темряви пройти.

І в темряві цій небезпечній,
Поможе нам вихід знайти,
Рука Ісуса в любові сердечній
Поможе нам в Царство Небесне ввійти.