«У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві» (Рим 12:11)
Чи не найболючішою проблемою сьогодення є пасивність членів в церквах. У церковних богослужіннях та інших проектах готові брати участь не більше 20% членства, а решта 80% значно комфортніше почуваються у ролі спостерігачів, слухачів, а іноді навіть критиків… Це прояв «синдрому лаодикійської церкви» - охолодження першої любові до Господа. Така ситуація може привести до сумних наслідків, тому її немажливо залишати без належної уваги. Потрібно якось пробуджувати віруючих до діла служіння. Адже, чим більше віруючих наполегливо трудяться на ниві Божій, тим сильнішою стає церква, тим більше добра можна зробити для слави Божої, тим значніший вплив матиме така громада в своїй місцевості. Сучасним християнам необхідно запалитися вогнем ревності до діла Божого і з гідністю виконувати своє призначення на землі та велике доручення Ісуса Христа.

“Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного. Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте! Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному. Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!” Єф. 4:25-32

Питання Божого передбачення по своїй важливості має два виміри: особистий і церковний.
Кожен християнин змушений вирішувати питання: наскільки я вільний перед лицем безкінечного Божого провидіння? Що залежить особисто від мене - а що від Бога? В якій мірі треба покладатись на Божу волю - а в чому особисто на себе? Як Боже провидіння сумістити з впевненістю у Божому керівництві, спасінні – на відміну від фаталізму та приреченості? Від ясного розуміння Божої і людської сторін християнського життя залежить духовне зростання, прогрес в святості і вибір духовних орієнтирів життя.

Наума 2:2
Здорова і сильна людина потрібна сама собі і всім, хто її оточує, – кому менше, кому більше. І люди дбають за своє фізичне здоров’я. Одним з кращих привітань і побажань в Україні є “Дай вам Боже доброго здоров’я”.
Але сьогодні я хочу говорити про духовне здоров’я і духовні сили. Для висвітлення цієї теми я час від часу буду звертатись до ілюстрацій, пов’язаних з нашим фізичним здоров’ям і нашими силами. Не секрет, що люди піклуються про своє здоров’я і силу. А як справа з духовністю?